"…Вот наследие от Господа: дети; награда от Него - плод чрева…"

Пс.126:3

1. І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!

2. Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!

3. Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

4. Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?

5. Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.

6. Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох.

7. І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець.

8. Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних.

9. Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм.

10. Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана.

11. Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

12. І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють.

13. І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!

14. Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.

15. І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого.

16. І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.

17. Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні!

18. Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

19. Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде.

20. І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні.

21. Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри.

22. Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних.

23. Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед.

24. Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла.

25. і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться...

26. І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою.

27. І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба.

28. Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

29. Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима.

30. Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться!

31. Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!

32. Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець.

33. Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

34. Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати.

35. Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком.

36. Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано.

37. А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!